Безк нечн сть...

Безкінечність степу розгорнулась проти
Бездонного неба, що його вкриває
Я пірнаю в струмінь рідної природи
Що мене так ніжно серцем пригортає
Я злітаю птахом під високі хмари,
Променем вертаюсь у зелені крони
Прикрашаю вечір святковим стожаром,
Як вінчають царство в золоту корону.
Я ламка стеблина у зеленім вирі,
Я могутній вітер, що долає хвилі
Я краплина сонця у росі ранковій
Тих мільйони крапель – я живу у кожній.


Рецензии
Шикарно! И еще державною.Молодчина

Дарий Мечкар   27.06.2013 19:28     Заявить о нарушении
ты знаешь, что мне очень нравятся твои стихи українською)
так что тут мне надо до тебя расти

Софи Воловчук   30.06.2013 00:11   Заявить о нарушении