Ти їдеш потягом. Стучать колеса.
А за вікном – чудовий краєвид.
Твоєї Батьківщини чисті плеса,
Лани пшениці та озер блакить.
Міняються міста і регіони,
Рівнинний степ зміняють схили гір,
І мчать вночі і вдень вагони
Під теплим сонцем, під очима зір.
Моя країно! Ти така вродлива,
Закутана у хвилі синіх рік,
Омріяна, оспівана, мінлива,
Тебе любить – солодкий гріх.
Ти обігрієш тих, хто у тривозі,
Закутаєш холодних у сувій,
І в день тяжкій на батьковім порозі
Благословиш на труд, на піт, на бій.
Цвіти, Вкраїно, навіть в дні негоди,
Прямуй в солодке тепле майбуття,
Нехай твої дніпровії пороги
Повік-віків не знають забуття!
Батьк вщина
© Copyright: Надежда Кушнир, 2011
Свидетельство о публикации №111112209181
Свидетельство о публикации №111112209181
Рецензии