Груша у садку немов цариця,
Чепурна і листя шелестить.
Розцвіла весною, як дівиця,
І від щастя світиться в цю мить.
Цвіт її до сонця потягнувся,
У проміннях ніжить пелюстки.
Пелюсток до краю розгорнувся,
Щоб в теплі і в світлі прорости.
Розцвітають яблуні і вишні.
У садку настала благодать.
Всі поважні стали й пишні,
У чеканні перемін стоять.
Уродило груш цей рік багато,
Від плодів гілки додолу гне.
І нектару в них не малувато,
Вмить у роті груша розтає.
Люблять діти ними смакувати,
Їх їдять великі і малі.
У медовий спас їх так багато,
Так духмяно пахнуть на столі.
Медова груша
© Copyright: Борис Мохонько, 2011
Свидетельство о публикации №111112203222
Свидетельство о публикации №111112203222
Рецензии