Спрага...

           СПРАГА...

Поцілуй, націлуй, зацілуй
Краплю всесвіту вічно тривкого
Крихту неба вхопи й подаруй
Смаку тяглість солодко-терпкого.

Покохай, накохай, закохай
Мені зорей дощі нескінченні,
А в нектарі блаженства нехай
Будуть квіти його височенні.

Приголуб, наголуб, заголуб
Зовсім трохи тепла, щоб без краю,
Обпали лише хвилею губ
Так, щоб смак, мов падінь водограю.

Полюби, пригорни, обійми
Мені плеса річкового ніжність,
В занебесся до Бога здійми -
І я піду з тобою у вічність.

           Павло Гай-Нижник
           22 листопада 2011 р.


Рецензии