Прощання
Палких цілунків,ніжних вечорів,
Вона тебе як іншого забуде,
Що так як ти горів і догорів.
Багаття ваше згасне без любові,
Бо в нього дров ніхто не підкладе,
Задує вітер іскорки ледь кволі
І не шукай їх більше вже ніде.
На серці туга,та горить надія,
Що може ті повернуться часи,
Коли єднала вас єдина мрія
І йшли удвох до спільної мети.
Та не чекай що розцвіте кохання,
Як розцвітають в полі васильки,
Тебе забула,та любов остання,
Вона пішла від тебе назавжди.
Свидетельство о публикации №111112001964