Осiннiй сонячний зайчик

Наталя Мазур
Смуток  тихий  не  зник,  а    тримає.
Обійняв  і  стискає  біль  в  скронях...
На  простягнутих  мною  долонях
Зайчик  сонячний  відпочиває.

Скоса  він  поглядає  на  мене,
Витанцьовує  жваво,  грайливо.
Раптом  втих  і  відскочив  квапливо,
Застрибав  по  листочках  у  терни.

Звеселив  їх  своїми  слідами,
Далі  скочив  на  віти  тополі.
Я  кричу:"Забери  мої  болі!
Смуток  десь  заховай  за  ярами!"


03.11.2011р.              Сатанів                13:54


© Copyright: Наталя Мазур, 2011
Свидетельство о публикации №111112010277
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Наталя Мазур
Рецензии
Написать рецензию
Теплий вiрш.Чомусь дитинство нагадав.

Андрей Владимирович Нестеров   20.11.2011 23:29   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Мабуть тому, що діти в дитинстві частіше бачать сонячних зайчиків.

Наталя Мазур   20.11.2011 23:57   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Наталя Мазур