я хочу, щоб люди за собою зачиняли двері.
неважливо, йдуть вони назавждИ
чи викинути сміття у сусіднє подвір'я.
щоб протяг не приносив їхній дим.
щоб не доносилися через маленький отвір
уривки їхніх кинутих вслід слів.
щоб більш не бачився той, зовсім інший, простір.
не промайнув крізь щілину той слід.
я хочу, щоб люди забирали з собою спогади.
навіть, якщо вирушають за хлібом.
щоб забирали всі подихи й погляди.
щоб це все і було, і не було ніби-то.
а ще хочу, щоб йдучи, люди залишали мене.
видозміненою, проте цілою.
щоб, коли біль від спогадів трохи мине,
я продовжувала жити своєю вірою.
коли люди йдуть
© Copyright: Ангелина Среда, 2011
Свидетельство о публикации №111112010238
Свидетельство о публикации №111112010238
Рецензии