Моє серце п’є твою отраву,
Від кохання ліків не знайшли.
На Купала папороть шукали,
Як в цвіту, у щасті розцвіли.
Ой, любов, для серця насолода,
Ніби книга з першого листка.
Душу полонила твоя врода,
Розгорнулась змістом у рядках.
А тепер зозулею співаю,
Осліпила блискавкою та,
Що в гнізді кохання зруйнувала
Й погасла світло на очах.
Надійшло в житті моє прозріння,
Блискавиці світло чарівне.
Та не довго світить і не гріє,
У житті краса - не головне.
Мое серце пье твою отраву
© Copyright: Петро Керанчук, 2011
Свидетельство о публикации №111111907410
Свидетельство о публикации №111111907410
Рецензии