Як шкребуть коти в душі,
Я сідаю за вірші.
І таке ,бува ,скірячу,
Що читаю вірш і плачу...
А ,бува ,таке зморожу,
Що і сам пойнять не можу:
Муза то приходила
Чи коти нашкодили?
А один раз не спіша
Нашкарябав я вірша
Та й поніс його в газету:
- Дайте гонорар поету…
А редактор каже: - Шиш!
Не потрібен такий вірш!
Віднесіть його музиці,
Мо’ йому, бува, згодиться ?
Прочитав музика вірша,
Впав із кресла і не дише...
P.S.
Відтепер пишу я прозу,
А музика зліг з неврозом...
Як шкребуть коти в душi
© Copyright: Наталия Вербицкая, 2011
Свидетельство о публикации №111111905852
Свидетельство о публикации №111111905852
Рецензии