Треба тікати далі від всіх.
Істеричний сміх.
Час ховати живих по кутках.
Принципи вимерли,
вицвіли всі фотографії.
Навчені каліграфії,
в рядках страх,
бажання зникнути,
викинути зайве і йти далі,
як по ешафотних дошках,
чекаючи...
Чекання гірше від смерті.
Слова стерті,
вже не розібрати, хто перший
почав шукати виходу
із закритого простору.
На душі морозно.
Сміх, істерика, забиті двері.
Життя по схемі.
Сенсу мало, лише проблеми.
Старі фотографії, манії,
страху налили у склянку.
До ранку йти - не дійти.
17. 11. 2011
© Copyright: Алла Паранойя, 2011
Свидетельство о публикации №111111905367
Свидетельство о публикации №111111905367
Рецензии