Не лишилось нічого.
Ні правди, ні болю.
Пора ставати до бою
й створювати свої правила.
Щоб нікого не підставити,
не лишити сам на сам
з оманою.
Совість примарою
в глибині душі.
Мовчки покинути все,
зникнути.
Нічого не лишилось.
Пора звикнути,
що день неодмінно
перетвориться в ніч.
А там клич - не клич.
Змарнілі душі.
Трамвай зламався.
Пішки до раю довго йти.
Терпіння в подарунок візьми.
16. 11. 2011
© Copyright: Алла Паранойя, 2011
Свидетельство о публикации №111111905294
Свидетельство о публикации №111111905294
Рецензии