Осiннiй етюд

 У  різнобарв'ї  осені  рудої
 Лились  по  г;орах  акварелі.
 В  застиглій  озера  тарелі
 День  заховав  своїх  турбот  сувої.

 Із  висоти  зол;оченого  клена,
 Зірвався  в  подорож  листочок.
 Упав  на  скривлений  місточок,
 Тихенько  хруснув  під  ногами  в  мене.

 Замовкла  осінь,  памороззю  вкрита.
 Дрімає  ліс  під  мідним  листом.
 Калина  хвалиться  намистом,
 Бо  має  різнобарвну  згадку  літа.

 Початок  дня.  Аж  зашпори  у  пальцях.
 Мороз...  Зима  не  за  горами.
 І,  ніби  вишита  нитками,
 Спить  річка,  як  моя  канва  у  п'яльцях.

02.11.2011р.

Подільські  Товтри                Сатанів


Рецензии