Пародия на антисемитизм

Ворона та лисиця(байка)

Вороні якось Бог послав шматочок сала.
Хоча ворони сала й не їдять,
Бо по закону їхньому це не пристало,
Та поспішила швидко його взять.

І на вербу вона ховаючись залізла,
Щоб часом хто з своїх те не узрів.
Та на біду лисиця геть облізла
Повз вербу бігла - щоб їй хвіст згорів.

А лиси, мушу я про те сказати,
Крім сала так нічого не їдять.
Отож, не встигла та воронна заховати
Шматочок: прийшлося в роті потримать.

Воно ж як водиться, лисиця сало вчула
І знизу до ворони так гука:
- Здоров, чорнява! Де ж ти роздобула
Шматочок той, така ти не така?

Чи ти те сало вирішила з'їсти?
Ти ба, оце тобі дива!
А чи не хочеш унизу тут біля мене сісти,
Ось тут м'якесенька така трава.

Тож поговоримо ми про життя з тобою,
І дещо я тобі такого розкажу,
Що, може, ти й не знала за собою,
А може, ще чогось і покажу.

- Розказуй так,- крізь зуби грізно процідила
Ворона,- я почую й звідтіля.
Та, все одно, щоб ти не говорила -
Мене воно не забавля.

Лисиця бачить, що не так вже й просто
Дістати бажаний шматок:
Верба таки добрячого вже зросту,
І не дострибнути до бажаних гілок.

Тоді придумала вона, і тихо каже:
- А знаєш, вчора равик ваш, Давид,
Що чорний, наче вимазаний в сажу,
Хоча такий собі звичайний жид,

Так ось, про тебе вів він, був, розмову:
Що ти, казав, порушуєш обряд,
Що ти не віриш каганову слову,
Уже не перший раз підряд.

А ще казав, що ти колись в суботу
Ходила торгувати на базар,
Коли тобі ніякої роботи
Робить не можна! - Кар, кар, кар !

Неправда це,- ворона закричала,-
Я змалу чту суботу та Талмуд!..
Проте, шматок підкопченого сала
На землю впав - лисиця ж - тут як тут.

Мораль така: всі щирі укркїнці
Дурили і дуритимуть жидів.
Чи разом, а чи поодинці:
Це в них від прадідів-дідів.
27.10.2001

N.B. Стихотворение написано как пародия и даже насмешка над
антисемитами!