Мамi

Ти вередуєш, як маленька -
Я знову щось зробив не так,
А я сиджу собі тихенько,
Хоч сперечатися мастак!

То я комусь розповідаю
Від «А» до «Я» «де рак живе»,
А зараз слухаю, киваю…
Не стримаюсь і буде зле ¬-

Мене ти вже не поцілуєш
Та не даси свого борщу,
А так – хвилинку полютуєш
І  насмієшся досхочу.

Тож вередуй, моя рідненька
Твої повчання – краще з свят!   
Ти наймудріша в світі ненька,
Живи ще другі сімдесят!


Рецензии
Какое чудесное, несущее любовь и свет, стихотворение о мамочке. Храни, Господи, наших мам, они нам дарят Твою безкорыстную божественную любовь. С уважением, Марина.

Марина Гореная-Пономаренко   23.08.2023 21:54     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.