Ворожiння

Журавлиним клином осінь відлетіла,
Землю застелила ковдра сніжно-біла,
Та південний вітер прилетів здалеку
Вже весну на крилах принесли лелеки.

Забуяли трави,розцвіли ромашки,
З під сухого листя вилізли комашки.
Я нарвав букетик білих подолянок
І тобі раненько їх приніс на ганок.

Ти відкрила очі,сон змела рукою,
А ромашки ніби бавляться з тобою,
Заглядають в очі, пелюстки скидають,
Ніби все на світі і про всіх все знають.

Ти береш у руки квіточку шовкову,
Ворожіння вранці починаєш знову,
-Любить,чи не любить?-розкажи,ромашко.
І летять на землю пелюстки,як пташки.

Вже в руках лишилась квіточка остання,
-Може ця розкаже правду про кохання?
Та з ромашки вітер пелюстки зриває,
-Любить чи не любить?- хто тепер вгадає?


Рецензии
Журавлиним клином осінь відлетіла,
Землю застелила ковдра сніжно-біла,
Та південний вітер прилетів здалеку
Вже весну на крилах принесли лелеки.

Чудові слова,Вікторе, і в одному куплеті зумів описати три пори року!

Вера Кухарук   27.12.2011 01:23     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.