Осiнне кохання
Закриють небо, мов візки,
А думка ще про сонце марить,
До неба ж сходи так близькі.
І вабить нас далекий всесвіт,
Що осінь з літом об`єднав,
Де космосу нас марить безвість,
Спостерігач бо ніби став.
І поруч ти ідеш - єдина,
Ніхто не скривдить почуття...
Весни не знайдемо провину,
І не потрібне каяття.
Жадає осінь це кохання,
Що палко полонило нас,
Осіннє радісне бажання,
Засяє, як в квітневий час.
Свидетельство о публикации №111111702646
Людмила Юферова 23.03.2012 15:30 Заявить о нарушении
Напишіть.
Виталий Меланич 23.03.2012 18:14 Заявить о нарушении
Людмила Юферова 13.06.2012 23:56 Заявить о нарушении