Щось неймовірне коїться зі мною,
Щось неземне й величне тьохкає в душі.
Я поринаю стрімко з головою
В передчування безкінечності мерщій!
Щось дивне, як оранжерея квітів,
Вмить розповсюдилося до самих країв.
І чую музику безмежну в світі
На всі октави й ноти, як давно хотів!
Щось відчайдушне захопило дійсність,
Так лагідно торкнулося моїх небес.
Зійшло зорею благодаті з пісні
І вже в обіймах ніжних я держу тебе.
Щось незбагненне увійшло до серця,
Щось трепетне озвалося із глибини.
Неначе з чудотворного озерця,
Напився з вуст твоїх знадливостей нічних.
Щось феєричне привело до раю,
До втаємничених диковинних садів.
Вдихаю цвіт нестримного «кохаю»,
Живу тобою в самозабутті з надій.
20:07, 26.04.2011 рік.
Зображення: http://www.mobilmusic.ru
Самозабуття
© Copyright: Прокопенко Юрий, 2011
Свидетельство о публикации №111111609790
Свидетельство о публикации №111111609790
Рецензии
У Вас очень красивые стихи, как на русском, так и на украинском. Мне очень понравилось, спасибо за искренность и чистоту. Желаю Вам удачи в жизни и в творчестве)
С уважением,
Виктория Аблясова 21.02.2012 17:16 • Заявить о нарушении
С уважением,
Виктория Аблясова 21.02.2012 17:16 • Заявить о нарушении
Большое спасибо за оценку моего творчества и этого стихотворения в частности! Приятно, что Вам понравилось! Благополучия!
Прокопенко Юрий 21.02.2012 21:34 Заявить о нарушении
Прокопенко Юрий 21.02.2012 21:34 Заявить о нарушении
