продовження в ршу Б. В. Слющинського Цвет акаций
Весно, зачекай!
Залишись ще ненадовго
Душу осяяй.
Аромат розносить в жилах
Спогад юних літ,
Як колись, в акацій гілах
Казки відав дід.
Ніжний цвіт летить з акацій
Поруч з ним печаль,
Бо зі цвітом відлітають
Младі літа вдаль.
Не повернеться дитинство.
Та на згадку світ
Залишив в моєму серці
Акаційний цвіт.
Свидетельство о публикации №111111607458