З Карпат на рiдне Подiлля
За вікнами лежить дорога –
Біжить, пирнає за горби,
Карпатьських гір видніються відроги,
Я б залишився там, як би
Мене не кликало Поділля,
Туди, де рік водорозділ,
Де ходить бережками, понад річкою, надія
Весь сум розкраївши навпіл,
Позаду Чернівці, й ось Хотин і Дністер,
А там уже моя земля
Красива, люба, наче пісня
І на горбах красуються поля,
Я б залишився у Карпатах,
Бо нестями їх люблю,
Але ж люблю Поділля, де рідна хата,
В поклоні голову схилю;
Стрічай – но сина блудного, Поділля,
І не кори за всі мої гріхи,
Ось – ось я бачу рідне вже подвір”я,
А за авто у небо порохи.
29 – 31 07.06 Нарва – Усть – Нарва.
© Copyright: Александр Мищук, 2011
Свидетельство о публикации №111111606261
Свидетельство о публикации №111111606261
Рецензии