Рецензия на «Що дивишся, Осiнь?» (Людмила Юферова)
Так гарно й чарівно в багрянці і золоті слова
Приходить і селеться Осінь у села, що ледве живі.
До нас промовляє пташиним щебетом знову
І нам обіцяє надію на краще і крАси нові.
Ось в цьому селі господарка і кицька,
І більше нікого, хоть віз прокоти.
Ба, ні! Ще цвіркун своїм дзьобиком тицька...
Такий одинокий, щемливий осінній мотив.
Та все ж, багряноликая Осінь не хоче,
Щоб Душі журбились... Дай, - думає, - тишу зірву!
То там струмком кришталЮ води задзюркоче,
То тут, вплете Сонечко в дзвІнку траву...
Краси Осенi
© Copyright: Сияющий Свет, 2011
Свидетельство о публикации №111111605426
Свидетельство о публикации №111111605426
Рецензии