Разум прощає – серце пом”ятає,
Cерце прощає – розум пом”ятає.
Ось так живемо ми у протиріччах,
Fле ніщо на цій землі не вічне.
Час в небуття від всіх тікає,
Тікає, щоби стерти все, щоби забути,
Щоб нашу пам”ять обманути,
Щоб розум вкраси, серце розірвати,
Ніщо не пам”ятать, нікого не прощати.
Згодіться; невесела перспектива, ото ж цінуйте кожну мить
І розум не бентежте, і серце бережіть, без зла в душі живіть,
Щоб серце могло тільки добре пом”ятати,
А розуму не було що прощати.
18.08.06 Усть - Нарва – Кон”ю.
Розум i серце
© Copyright: Александр Мищук, 2011
Свидетельство о публикации №111111603737
Свидетельство о публикации №111111603737
Рецензии