Благославляю
Благославляю мить оту, коли від спокою душа звільнилась,
Коли вона відчула красоту, коли вона росою ранку вмилась,
Благославляю! І люби усе земне, що нас оточує до скону,
Не йди від щастя до біди і хай від низького Господь боронить!
Благославляю – йди добро твори і неси радість щирим людям,
Із пам”яті минуле не зітри, хай всі помилки в ньому будуть!
Благославляю, і ось вже спокій щез – бажання розпирають груди,
Але дивуюсь; а між людськими душами понаростало меж,
То ж розбудіть ви свої души, люди!
18.08.06 Нарва.
© Copyright: Александр Мищук, 2011
Свидетельство о публикации №111111603444
Свидетельство о публикации №111111603444
Рецензии