Ген альн сть
Троянди мене розбудили;
вже поклик світання затих,
а квіти співали щосили
про світло, що сховане в них…
Дві чашки зеленого чаю,
і пташка з солодким крилом.
Я вкотре в тобі помічаю
моїх упереджень розлом.
І справжність, умиту сльозами,
і силу, що б’ється в очах,
і небо, відкрите над нами,
та фальші обридлої крах.
Мовчить у промінні веранда,
а вітер шумить у гаю
про ці білосніжні троянди –
просту геніальність твою.
© Copyright: Татиана Коноваленко, 2011
Свидетельство о публикации №111111601293
Свидетельство о публикации №111111601293
Рецензии
Не сумуй
Николай Кузьменчук
* * *
Відцвіла вітрами черемшина.
Відцвіли тюльпани, сон-трава
І снігами білими калина,
Мов краса дівоча відійшла.
Відцвіли сади, й весняну воду
Свою скинули в Дніпро річки,
І каштанів неповторну вроду
Погасили їх стрімкі свічки.
Відцвіло конвалії намисто,
Соловейком травень відспівав,
І прийшло вже літо в наше місто,
З теплим серцем, з пахощами трав.
Не сумуй. Адже і літа треба,
Треба щоб акація була,
Треба сонця, лагідного неба…
І щоб липа медом зацвіла.
Щоб півонія духм’яним цвітом,
Зацвін і дзвіночки розцвіли,
Щоб кохання й щастя в цьому світі
Поряд з піснею і мріями ішли.
Не сумуй. Достигне скоро жито
І аргонії, як завжди, зацвітуть.
Ще не все відспівано й прожито,
Й весни ще не раз до нас прийдуть.
Роман Семанишин 10.09.2012 04:21 • Заявить о нарушении
Николай Кузьменчук
* * *
Відцвіла вітрами черемшина.
Відцвіли тюльпани, сон-трава
І снігами білими калина,
Мов краса дівоча відійшла.
Відцвіли сади, й весняну воду
Свою скинули в Дніпро річки,
І каштанів неповторну вроду
Погасили їх стрімкі свічки.
Відцвіло конвалії намисто,
Соловейком травень відспівав,
І прийшло вже літо в наше місто,
З теплим серцем, з пахощами трав.
Не сумуй. Адже і літа треба,
Треба щоб акація була,
Треба сонця, лагідного неба…
І щоб липа медом зацвіла.
Щоб півонія духм’яним цвітом,
Зацвін і дзвіночки розцвіли,
Щоб кохання й щастя в цьому світі
Поряд з піснею і мріями ішли.
Не сумуй. Достигне скоро жито
І аргонії, як завжди, зацвітуть.
Ще не все відспівано й прожито,
Й весни ще не раз до нас прийдуть.
Роман Семанишин 10.09.2012 04:21 • Заявить о нарушении