Дитинство
Просив в батьків пробачення, стоячи в кутку
А потім, все одно, шкоду я робив
І так само за ручку, з мамою ходив
Нажаль, не все я пам’ятаю, дещо я забув
Але мені не жаль, що вік той промайнув
Адже якщо я, про те ще пам’ятаю
То свій, маленький світ, я великим маю
Так добре було вийти, на вулицю зелену
Так добре, що так довго, я пам’ятаю сцену
Біля якої ми, кожним Божим літом
Проводили весь час, спілкуючись зі світом
Я пам’ятаю з ким проводив безліч часу
З ким бігав я навипередки, своїм рідним класом
Йому, я міг довірити, всі свої бажання
На ньому були всі, дитячі сподівання
Дитинство було гарне, та небо так сяяло
Бажання все згадати, у серці пролунало
Хоча, ще все попереду, і все інакше стане
І лід наших сердець, від спогадів розтане
Свидетельство о публикации №111111601256