Покірна… осунулись впевнені плечі…
Спокійна… не маю я права до втечі…
Незмінна… натура лякається новизни…
Невпинна… піду я до літа, минувши весни…
Надійна… проте безнадійно похована…
Я мрійна… і горем буденним зіпсована…
Бездійна… та ладна віддать за хвилину життя…
Самостійна…залежу від всіх, наче вічне дитя…
І Проклята… задушена власною думкою…
І Піймана… у пастку безглузду задумкою…
І Зраджена… найкращим з народження другом, –
Душею, що палко тяжіє недугом…
Розорена… як осінню сад крадієм безталанним…
Замучена… як грішниця фатумом нездоланним…
Загублена… у хмарі зірок, що злетіли зі стріх…
Ще крок… і заклякну в обіймах твоїх…
28.10.2011
Покiрна осунулись впевненi плечi
© Copyright: Алина Фурсова, 2011
Свидетельство о публикации №111111509616
Свидетельство о публикации №111111509616
Рецензии
Не треба йти до того, хто зламае,
Хто листя зіпсує, з бідой не здолає,
Піди до того, хто тебе захистив,
З джерела живою водой напоїв.
Нехай щастить завжди.Дякую, Дуже яскраво.
Ольга Соколова 5 15.11.2011 22:27 • Заявить о нарушении
Хто листя зіпсує, з бідой не здолає,
Піди до того, хто тебе захистив,
З джерела живою водой напоїв.
Нехай щастить завжди.Дякую, Дуже яскраво.
Ольга Соколова 5 15.11.2011 22:27 • Заявить о нарушении