Смайли

Він  їй  надсилає  танцюючі  смайли,
 Рукою  проводить  по  літерах.
 Вона  їх  ковтає,  збирає  у  файли,
 Щоб  потім  узяти  та  витерти.

 Він  пише  про  пристрасні  ночі  у  Скайпі,
 Кохання  в  кружальці  веб-камери.
 А  їй  потім  сняться  засніжені  Альпи,
 Йому  сняться  коди  та  спамери.

 Вона  –  у  будинку  зі  сніжної  казки,
 Від  холоду  змерзла  під  ковдрою.
 А  він  –  в  Інтернеті,  із  кольтом  та  в  масці
 Загрався  страйковою  «Контрою».

 Між  ними  немає  ні  поглядів  спільних,
 Ні  спільної  в  серці  взаємності.
 Але  вона  знає,  що  він  –  це  «той  самий»,
 І  те,  що  вони  –  протилежності.

 І  хай  він  школярик  малий  та  зелений,
 Готова  кохана  до  вірності.
 Збирати  всі  смайлики,  ніжитись  в  щасті,
 І  тиснути  «DEL»  від  покірності.

 А  згодом,  з  роками,  знайде  в  віртуалі,
 Пронизливий  меседж  над  смужкою:
 «Мабуть,  я  вже  виріс,  тому  вибачайте…
 Остання  двокрапка  із  дужкою».