Очi - насмiшники
Очі – насмішники, губи – обриженки, ніс – задавака,
Хто це, - скажіть?
Босії ніженьки, росою глажені, з полем балака
Неба блакить.
Очи сміються, а губи сердяться, ніс задавака,
Люба моя.
День у розлуці так довго мелеться, ніченьці дяка,
Що нас повела в поля.
І ось вже ранок, роси краплина, неба блакить,
Нас не торкнуася втома.
Вийшла на ганок мати в хустині, доні велить
Ідти до дому.
Очі – насмішники, губи – ображенки, ніс – задавака,
Не спіши, зачекай.
Край саду вишенька, червоні ягідки, з нами здалека
Вітається гай.
16.08.06 Усть - Нарва.
© Copyright: Александр Мищук, 2011
Свидетельство о публикации №111111505045
Свидетельство о публикации №111111505045
Рецензии