Яблуневий сад згадав з роками,
Стиглі яблука, неначе мед, п’янкі.
Він чарує білими квітками,
Навіває спогади мені.
Яблуневий сад цвіте весною,
Білим цвітом ніжно виграє.
Коли ми милуємось тобою,
Благодать у душах настає.
Краєвид світанком засвітився,
У проміннях сонця мерехтить.
Яблуневий цвіт із світлом злився,
Пелюстками ніжно шелестить.
Світло і тепло дарує промінь,
Яблуневий цвіт - немов в раю!
У селі вже чути тихий гомін,
І зозулі голос у гаю.
Вся природа вранці оживає,
Гомін не стихає допізна.
Вітерець по яблунях гуляє,
А чому, і сам того не зна.
Кожен рік сад яблуками родить,
І дарує нам свої плоди.
Дітям особливо усе годить,
Щоб про нього згадку берегли.
Яблуневий сад
© Copyright: Борис Мохонько, 2011
Свидетельство о публикации №111111504258
Свидетельство о публикации №111111504258
Рецензии