Частенько в думах повертаюсь у дитинство.
В своє рідненьке, на Одещині, село.
Там мамине розсипалось намисто...
Мені так легко й затишно жилось.
Я в колі кращих друзів по дитинству.
Були всі рівні по достатку, небагаті.
І інколи, коли на мить замислюсь,
Готова душу їм віддать свою по краплі.
(03.02.2011г.)
Частенько в думах повертаюсь...
© Copyright: Тамара Ненчина, 2011
Свидетельство о публикации №111111503709
Свидетельство о публикации №111111503709
Рецензии