В полон твого погляду
В устах твоїх червоних. Потопаю.
Життя стоїть у мене на кону.
З тобою всеж-таки ва-банк я граю.
Зникає все. І це новий вагон
Промчавсь крізь нас, крізь затаїлу тишу.
Мабуть, свої я роздуми отак полишу.
Бо це не я, і то не мій перон.
З'являється. Усе нізвідки знову
Схопилося і полум'ям зайнялось.
Жовто-гаряче - лізе у розмову.
Біло-червоне - тільки б загорялось!
І знов в полоні погляду тону.
І потерпаю я від уст червоних!
Два серця - сильних та яскраво-кольорових
Вистукують свій ритм - тебе одну!
Свидетельство о публикации №111111501465