Слеза

По щеке слеза катилась,
На лице ты изменилась.
Становился взгляд слепым,
Угнетённым, но не злым.

Ты бледнела -  но  стояла,
Слеза катилась -  ты молчала.
Я растерянно смотрел,
Потихонечку  пьянел.

Знали мы - пришёл конец,
Убежал любви песец.
Не увидели границы,
Снять корону не годится!?

Теперь молчания слеза,
Как молнии сестра гроза.
Сердца навек разъединили,
Хотя мы их и не просили.

От пустоты душа болела,
Внутри как в печке все горело.
Сколько понадобится время,
Чтоб жизни проросло то семя.

Год,  два,  а может вечность,
Тест приведет нас в бесконечность.
Мы захотим еще раз счастья,
Но всем увидеть ли удастся?

На это всё есть божья воля,
Кому судьба с добром и стоя.
К кому то задом развернется,
И вдоволь горя тот напьется.

Катись молчания слеза,
Как молнии сестра гроза.
Наши сердца разъединились,
Счастьем одним не поделились!



СЛЕЗА В ПЕРЕВОДЕ НА УКРАИНСКОМ ЯЗЫКЕ
Сльоза
Сльоза пробігла по щоці,
І ти змінилась на лиці.
А погляд став таким сліпим,
Пригніченим але не злим.

Переді мною все стояла,
Сльоза котилась - ти мовчала,
А я розгублено дивився.
Дурманом наче обкурився.

Ми знали, що прийшов кінець,
Звели кохання на нівець.
Ми перейшли межу, кордон,
І не зняли своїх корон.

Тепер мовчання та сльоза,
Як блискавки  сестра гроза.
Серця навіки розділили,
Хоча ми їх і не просили.

З»явилась в душах порожнеча,
Чорніша ніж в домашніх печах.
Не знаю скільки знадобиться,
Щоб душам нашим відродиться.

Рік, може два, або вся вічність.
Це тест такий собі на міцність.
Захочемо ми, ще раз щастя,
Але ж чи кожному це вдасться.

На все мабуть є божа воля,
Кому добріша стане доля.
Від когось зовсім відвернеться,
І горя той сповна нап’ється.

Котись мовчання та сльоза,
Як блискавки сестра гроза.
Серця навіки розділились,
Щастям одним не поділились!