дівчинці Наталі
Ти розпустила коси білі,---
Мов крила біла-біла птиця,---
Змахнула ними і злетіла
В небесні сині заметілі,
В глибінь бездонної криниці...
Ти там з Зірками цілувалась...
Щоночі Місяць обнімала...
Ти Сонцю в щасті віддавалась,
Його коханкою назвалась,
Щодня весілля з ним справляла...
Ти там жила,---
й було так тихо,
Й було так німо на землі...
Та ось --- упало з неба лихо
Ножем огненним:
важко диха,
У буревіях,ув імлі
Ти над землею пролітала,
І погляди брала в полон:
Веселу співанку співала,
І людям щастя дарувала,
І вся була --- як райський сон...
Ти розпустила коси
© Copyright: Оксий Ожына, 2011
Свидетельство о публикации №111111501111
Свидетельство о публикации №111111501111
Рецензии