Поета вік не вимірять в роках,
Поетові думки не зупинити,
І полум'я душі не загасити.
В безсонні ночі з ручкою в руках
Боєць за правду,за правдиве слово
(А зброя вся - паперу чистий лист)
Художник,драматург і публіцист
Дарує свою часточку любові.
Слова правдиві, аж до гіркоти,
Без домішок солодкої отрути,
"А не завадило б їх не забути",
Слова гіркі, мов правда у житті.
А, може, завдяки отим словам
Життя поетів не таке й солодке?
І легше написати щось коротке,
І дати волю не своїм думкам?
Ні.Головне - не зрадити собі.
Поет - це перш за все людина слова,
Неначе янгол-охоронець Мови
І в щасті,і в любові і в журбі.
Коли підніметься угору птах,
Летітеме він завжди проти вітру
І зрозуміє істину нехитру -
Ніколи він не здожене літак.
Та і не треба, бо не порівняти
Пташиний спів із гуркітом гвинтів,
Не порівняти справжнє вільне слово
Із купою гучних брехливих слів.
Григорiю Половинко
© Copyright: Лена Фортерина, 2011
Свидетельство о публикации №111111501061
Свидетельство о публикации №111111501061
Рецензии