Квiтуче лiто

               
Стільки квітів, мріє вітер, щоб гудіти
Наче бджоли, ромашкове поле
Біле – біло і крім бджіл джмелі гуділи.
Стільки квітів, а над річкою у вітах
Пташки веселяться, до води хиляться
Верби молоді, а в затоці, у води
Лілії росли і також цвіли
І над ними бабки. На тонеький лапці
Чорногуз стоїть, ой, жаби не спіть,
Тільки клацне дзьобом і вже там в утробі.
Стільки кругом квітів, а в затоці діти
Воду всю зболтали, не коней купали,
А самі купалися, сонцем витиралися.
Стільки квітів! Літо!

08.08.06       Нарва.


Рецензии