Розв’яжу вузлики душі –
Відпущу смуток і журу,
Покличу сонячні дощі,
У радість мрії уберу.
Досиплю жменьку кришталю,-
Запрошу яблуневий цвіт,
Росою болі розіллю,
Обійму в щасті ясний світ.
Зігрію серцем та теплом
Усіх, в кого душа сумна,
Засію рідний край добром, -
Веселість зійде, мов весна.
Зіграю музику шпарку,
Пробуджу вітер з полонин,
Веселку випущу в ріку,
Підсвічу зорями з вершин, -
Розквітне в щасті рідний край,
Зорею доленька зійде,
І заясніє той розмай,
Що з мрії в дійсність перейде.
***
© Copyright: Мария Гуменюк, 2011
Свидетельство о публикации №111111405490
Свидетельство о публикации №111111405490
Рецензии