Острiвець нездiйсненоi мрii
Густий, кришталево – вологий острівець
І прохолоди, і мрій моїх тремтливих,
Пливе мій човен навпростець,
Лиш тільки хвилі хлюпають примхливі.
Та ще відносить бистра теча,
Мені ж так хочеться до острова пристати,
Мені здаеться буду там щасливий я,
Там мріям дам я волю політати.
Ось острівець, лиш руку простягни,
Та течії, здається, не здолаю,
Аж стогнуть водяні млини,
На лопать мрію їм свою кидаю.
І від безсилля весла опустив,
І острівець в тумані розчинився,
І я від себе мрію відпустив,
Лиш з сумом вслід їй подивився.
07.08.06 Усть - Нарва.
© Copyright: Александр Мищук, 2011
Свидетельство о публикации №111111405140
Свидетельство о публикации №111111405140
Рецензии