Стослiзно звернусь у молитвi до Бога...
Почує від мене і розпач, і біль.
Каміннями вистлана доля-дорога,
Бо ти покохати мене не зумів.
Бажала до тебе достукатись - марно.
Не зглянувся зовсім і не пригорнув.
Блукала з бідою своєю - примара,
Від себе, здалося, мене відштовхнув.
Приборкала душу і серце змирилось.
Роки притупили і стерли мій гнів...
В страшнішому б сні мені не наснилось,
Що ти … розумів, поважав
і ЛЮБИВ...
Свидетельство о публикации №111111404421