Пiсня вирiю

               
Я чув, як відлітаючи співають птахи,
Скільки було в тій пісні суму, гіркоти
Немов співали із – під хмар: прости,
А осінь вивішала стяги і попалила до тепла мости.
Птахи у вирій відлітали, тужили в сірій вишині
І було сумно жеж мені, з собою птахи радість забирали,
Співали, що повернуть на весні.

Холодний дощ вже землю грів, ховались обрії тремтливі,
Співали птахи нещасливі під свист розбещених вітрів,
Під крик ворон над полем полохливих.

07.08.06      Нарва  Усть – Нарва.


Рецензии