Місяць світить, зірки сяють
Десь за небокраєм.
Пісня серце звеселяє
У квітучім краю.
Рідна ненька Україна,
Матінко співуча!
Я до тебе птахом лину
Вільная, могуча!
Твоя мова солов'їна
Щира і відверта.
Доля гірка тополина
Проника до серця.
Не журися, Святослава,
Все, колись, владнає.
Знов народ твій засміється,
Мов зоряне сяйво.
Повернеться в свій маєток
Щедрий та багатий.
Та й на хвильку не покине,
Не буде втікати.
Повернуться син і донька,
Батько, баба й мати.
У ріднесеньку оселю
Щастя будувати.
Не чекатимуть на рідних,
Як у сорок п'ятий.
Не стогнатиме Вкраїна,
Не буде зітхати!
Вiра в майбутне
© Copyright: Раиса Андрейчук, 2011
Свидетельство о публикации №111111401229
Свидетельство о публикации №111111401229
Рецензии
Хорошее стихотворение!
Напомнило о корнях, о Родине моих предков!
С уважением...
Александр Синицин 14.11.2011 04:44 • Заявить о нарушении
Напомнило о корнях, о Родине моих предков!
С уважением...
Александр Синицин 14.11.2011 04:44 • Заявить о нарушении
Спасибо.Родилась и выросла на Украине,мои родители-переселенцы,а родина моих предков ближе к России.Многих изганяли в те времена,они уходили,выстраивали свои селения на Украине.Все в нашей семье говорил на русском языке.Рада,что вам понравилось.С ув.
Раиса Андрейчук 14.11.2011 11:08 Заявить о нарушении
Раиса Андрейчук 14.11.2011 11:08 Заявить о нарушении
