Побажання

Тобi намело трiшки вже рокiв,
Та ти не дуже то журися:
Життю своему навишивала рушникiв,
Отож в майбутне смiло йди i на минуле озирнися!

Минуле хто забуде-у того i майбутнього нема
Твое життя тобi вiнки сплiтало
Далеко ще твоя заснiжена зима:
Лиш осiнь доторкнулася-свою яскраву сукню вишивала

I пам ять,слава Богу,не заблудилася в гаях-
Веде з тобою дружбу i не покидае
Корiння твого роду в тих святих краях,
Де хати стрiхами на землю позирають

Тому i мае село назву Стрiхiвцi
Подiлля рiдне,де полiв роздолля,
Тини, садки,в пилюзi горобцi
I корiвки пiд вечiр iдуть з поля

Там народилася, на ноги встала i зросла,
Школу закiнчила i час позвав в дорогу
I повела дорога з рiдного села
У свiт далекий. Не ганьбила Бога

Осiла на естонськiй сторонi,
Дiтей зростила, внучка пiдростае
Добро хай тобi мелеться в життевому млинi!
Нехай воно тебе в негоду зiгрiвае!

Хай друзi не цураються i рiд твiй i рiдня!
З мiцним здоров ям будь в щасливому союзi!
Душi – пориву свiтлого i нехай щодня
З тобою будуть т1льки вiрнi друзi!

I хай пануе в твоему домi мир завжди!
Хай злагода у помислах твоiх щасливих буде!
Хай Бог тебе вiдверне вiд хвороб i вiд бiди,
Щоб шанували тебе люди!

Ще сотнi вишитих сорочок i рушникiв!
Бажань i весен ще тобi багато!
Тобi намело трiшки вже рокiв
Хай буде кожна мить, як свято!

I вдач тобi, i гарних привiтань! Цвiти
I радуй тих, кому ти люба i бажана!
I йти тобi ще по життi, i йти,
Ще довго-довго за обрii життевi i тумани!