Чорна Рада
Ворони очманіли від повітря – кружляють і кричать
І сперечаються із свіжим вітром хмари – отари молодих ягнят.
А вороння кружляє над левадою, дивлюсь на них і бачиться мені,
Усе це схоже на Верховну Раду у непотребній метушні
Ворони від повітря очманіли, а ті від жиру бісяться, кричать.
І ті, і ті кричать без діла, несуть в собі чорну печать.
Від них не спокою, ні ладу, лиш тільки сонечко зійде
Вже лементує Чорна Рада, та ще й за це подяки жде.
Ох дощику би, а краще зливи, щоби у гнізда їх загнать
Ту Чорну Раду – вороння крикливе, А то здуріли, мов – кричать.
03.08.06 р. Усть – Нарва.
© Copyright: Александр Мищук, 2011
Свидетельство о публикации №111111305180
Свидетельство о публикации №111111305180
Рецензии