Бродить нiч по Чорногорi
Ніч накине свої шати на Карпати,
Все замре, лиш потічки біжать дзвінко до ріки.
Нічка свою повість пише, налякала птаха тишу -
Крикнула в кущах спросоння, у полонин зволожені долоні
Від рос рясних. Струмочок зачарований затих
На хвильку і побіг в долину. Місяць на гори промінь кинув
І освітив хребти високі, і така тиша, такий спокій,
Що я дивлюсь і серце мліє, і борошно небесне сіють
Яскраві зорі, і бродить ніч по Чорногорі.
2 – 3. 08. 06 г. Нарва - Усть – Нарва.
© Copyright: Александр Мищук, 2011
Свидетельство о публикации №111111305100
Свидетельство о публикации №111111305100
Рецензии