Напевно, ні
Вітер віє... порох підіймає.
Аж під небом усе темніє --
Темінь землю огортає!..
В день яскравий ніч гуляє...
Місяць сонця місцем володіє.
Навпаки все розгорнулось:
Що колись було звичайним,
Непорозуміло розірвалось!
На кусочки поділилася
будь-яка тотальність змісту.
Не впізнати хто ти був учора.
Не впізнати хто я є сьогодні!
В цих загонах, автоперегонах
можу я зіткнутися з тобою!..
Можеш ти, також -- напевно,
зіткнутися зі мною!..
І тоді, коли зіткнемося ми --
Що станеться зі мною, тай
що станеться із тобою?..
Чи думав ти про це?
Чи думапв я про це?
-- Напевно, ні!..
Напевно, н-
© Copyright: Микола Щома, 2011
Свидетельство о публикации №111111209590
Свидетельство о публикации №111111209590
Рецензии