60
Шестидесяту, замріяно - втомлену, затишну,
лагідно - теплу, ще не холодну зовсім,
десь за веселками ще заметіль завтрішня...
Ще не втомився зір між сідими віями,
зовсім не прикро, що скроні білі, як сніг,
тішуся тим, що живу, як раніше, мріями,
вірю, що лихо минатиме мій поріг!
Свидетельство о публикации №111111202842
Владимир Хроленко 07.04.2013 14:14 Заявить о нарушении