Я не твоя (не твоя, не твоя, не твоя).
Від волосся і до кінчиків ступнів.
Зсередини з’їдає твоя течія,
Лишаючи на серці кульки ртутні.
Я випита тобою аж до краю,
До блювоти; я вистраждана, змита.
Я ж сьогодні утринадцяте вмираю.
Чи у тебе і на виїзді є мито?
Я ж заплачу, віддам усе, що маю:
Суху душу й перетерті мізки.
Один крок (ніби від розпачу до раю)
Від тебе і до німої пляшки віскі.
Невилiковно
© Copyright: Мария Лихошерстова, 2011
Свидетельство о публикации №111111007410
Свидетельство о публикации №111111007410
Рецензии