Осенняя мальва. Маргарита Метелецкая
Совсем-совсем одна, как я,
Осталась мальва в палисаде,
И дрожко ей… К её досаде
Таков удел у ноября:
До зимних мчаться берегов,
В декабрьских утонуть метелях,
Тревожить душу канителью
Из неоплаченных долгов…
Что ж, покорись и засыпай
До первых листиков зелёных,
Укрытая ковром червлёным,
Лихих времён не вспоминай –
И этот сон, и это ложе
Осеннее – всё милость Божья…
2011
Оригинал
Одна-однісінька, як я,
Рожева мальва в палісаді
Тремтить у сумі та досаді,
Що листопадна течія
Мчить до зимових берегів,
У білі віхоли грудневі,
Зашморгуючи душу в невідь
Несплачених життям боргів...
Корися, квітко, засинай
До перших паростків зелених,
Укрита килимком червленим,
Лихих годин не поминай -
Посутні сон, осіннє ложе
Й оцей сезон...як милість Божа...
Свидетельство о публикации №111111006550
Валентина Агапова 12.11.2011 10:00 Заявить о нарушении