Декалог

1
Єдиний бог і є єдиновірний,
Єдиновласник відданих умів,
Безаргументовано безспірний,
Істина, без зайвих «просто слів».
2
Єдиний бог, та другого немає,
І не робіть собі іншої різьби.
За дурня він нехай усіх тримає,
А ви клоніться волі – ви ж раби.
3
Єдиний бог, ім’я не називаю,
Бо покарає за даремний клич,
І в принципі імен усіх не знаю,
Так як у нього тисячі облич.
4
Творець сказав: «В суботу свято».
Весь час працюй у неї помолись.
Лиш день, аби не було забагато.
Субота лиш, дивись не помились.
5
Творець сказав: «Шануй батьків».
І не тому, що любиш і цінуєш –
Аби не злічено прожить років,
Що він надасть взаєм. Ти чуєш?
6
Тебе зупинить вища божа воля,
А не закон, і навіть не мораль.
Нестерпна у гріхах потоне доля:
Не смій на інших оголяти сталь.
7
Тебе зупинить вище слово боже,
Не страх неволі й дротяні сади.
І лиш молитва потім допоможе,
Якщо ослухаєшся того: «Не кради»
8
Крім бога полюби лише одну,
І не посмій перелюбу чинити.
Свою сховай уявоньку брудну.,
Аби не довелося в пеклі згнити.
9
І не бреши, й не смій лукавить.
Не смій – це привілегія святош.
Там на верху нікого не цікавить,
Що добрий і дотримуєшся ЗОЖ.
10
І він сказав усі на світі тлінні,
Тому безглуздо заздрити комусь.
Ці цінності сторіччями незмінні,
Та бог від них далеко я боюсь…