Вишиванку на свято надiну, святу вишиванку...
Вишиванку на свято надіну, святу вишиванку.
Татка й неньку згадаю, а також рідненьке село.
Чорнобривці, троянди, чарівний бузок біля хати...
Як давно це, іще у моєму дитинстві було.
Безхмарне, ясне майбуття рожевіло надією.
На сильних батьківских плечах так високо було ...
І мама веселою себе відчувала й щасливою,
Та горе від батечка смерті за крок уже... йшло.
(АВТОБІОГРАФІЧНЕ. 30.01.11г.)
© Copyright:
Тамара Ненчина, 2011
Свидетельство о публикации №111111003820
Рецензии
Наверное повторюсь, т.к. где-то "улетело" добавленное замечание... Читала с интересом, конечно - есть шероховатости, но! - у кого их нет, даже "чистокровных" украинцев или россиян, особенно молодых... Если ДУША ПРОСИТ, то надо писать... Надо "татової"... Удачи. - Л.Г.
Лариса Геращенко 25.09.2013 19:14
Заявить о нарушении
Лариса, спасибо! Да, мне на украинском писать почти как на иностранном, думаю на русском, а потом перевожу и не всегда совпадает, т.к. не владею языком досконально. Замечание принимается, просто было нескладно, исправила. С уважением,
Тамара Ненчина 25.09.2013 20:14
Заявить о нарушении