Старенька постать коло брами

Старенька постать коло брами,
Підпершись тихо так стоїть.
З покрученими працею руками
В очах її сльоза бринить.

Що вигляда вона не знати
На крилах сум до неї прилетів.
От так стоїть старенька мати
І вигляда своїх вона синів.

В думках за мить життя минуло.
Недавно наче все було.
Швидесенько все промайнуло,
А лиш недавно все цвіло.

Була неначе вчора молодою.
Вродлива ,ніжна ,чарівна
Стояла під вінцем з Любов`ю
Щаслива і закохана вона.

Життя всміхалося ,грайливо
Он первісток в її руках.
Синочку миленький мій сину,
Щасливим нехай буде весь твій шлях.

Так промайнули роки за роками
І дітки швидко підросли.
По світу розбрелись тернистими шляхами,
Кохані дочки і лебедики-сини.

А мама кожен вечір вигляда їх,
Серденько крається її.
Сльоза бринить,пропав веселий сміх
"Скоріш летіть сюди лебедики мої"

Старенька постать коло брами,
Засмучено чекає діточок.
Летіть скоріше до своєї мами,
Поки горить її ще світлячок.