24. 10. 11

;Ну і нехай...
Нехай для тебе я лиш тінь...
Лиш маса сірості навколо тебе;...
Ти б'єш розрядом, не даєш піти
Чого ти хочеш знає тільки небо.

Ти ніжний кат, суцільний мур,
Що став між мною й світлом,
Життя - то зміна всіх карикатур
І лиш по венам кров палючим спиртом...

Перевернула світ до стелі дном,
Ти змусила мене все поміняти,
А я чекаю, я б'ю той мур чолом
Не можу, та й не хочу я від тебе повертати...

Тримай мене мотузкою важкою, 
Тримай мотузкою просякнутою кров'ю,
І бий по ребрах знов байдужістю хлисткою.
А я лиш хочу бути поруч із тобою,
І зі своєю хворою любов'ю.


Рецензии